10 міфів про електронні книжки

02 грудня 2016 10:02    10 міфів про електронні книжки
10 міфів про електронні книжки

Серед великої кількості читачів та, особливо, авторів та видавців електронні книжки мають погану репутацію. Хоча є дуже багато людей, яким сподобаються електронні книги, тільки но вони їх спробують. 

Але існують деякі дуже стійкі міфи, які самі по собі не помруть. Тому тут маю спробу оголосити 10 найбільш «страшних» міфів та спростувати їх за допомогою простих тверджень.


Міф перший
Неможна поділитись електронною книгою легально.

Можливо це було колись. Але зараз майже всі продавці електронних книг розробили програмне забезпечення, що дозволяє ділитись, переносити на інший пристрій, позичати та брати на абонемент електронні книжки.

Міф другий
Потрібен спеціальний пристрій (електронна читалка), щоб читати електронні книжки. 

Так дійсно, можна читати електронні книжки на таких пристроях як PocketBook, Amazon Kindle, Nook и т.і. Але це абсолютно необов’язково. Сучасні формати електронних книжок підтримуються майже всіма електронними книжками починаючи з мобільних телефонів і закінчуючи стаціонарними комп’ютерами. Деякі пристрої потребуються встановлення додаткового програмного забезпечення, але воно, як правило, безкоштовне та легке в використанні.

Міф третій
Не можна залишати нотатки в книзі або швидко знайти потрібну сторінку. 

Насправді, майже все програмне забезпечення дозволяє робити нотатки та виділяти якимось чином елементи тексту. Як саме – залежить від програмного забезпечення. Також дуже легко й просто робити закладки навіть на декількох сторінках з описом. І вони ніколи не випадуть з книги і не загубляться.

Міф четвертий
Електронну книжку легко стерти або загубити. 

Не легше ніж звичайну. Насправді, якщо ви навіть зберегли файл з книгою на своєму пристрої і він раптом зник, платформи з продажу зазвичай зберігають історію ваших покупок і дозволяють отримати файл додатково безкоштовно в разі втрати. Чого не зробить жодна книгарня або бібліотека в разі втрати друкованої книги.

Міф п’ятий
Читання електронної книги псує зір. 

Це неправда, кажуть лікарі. «Більшість з того, що казали наші мами про зір – невірно». Про це пише Доктор Тревіс Мередіт в Нью Йорк Таймс. Головне, не з чого ти читаєш, а як і скільки.

Міф шостий
Не можна читати електронну книжку в ванній або на пляжі. 

Теж неправда. Адже по-перше, багато пристроїв захищені від бризок та пилу. По-друге, можна придбати чохол, який захищатиме ваш пристрій і від інших пошкоджень в тому числі. Врешті, ви ж не збираєтесь читати електронну книжку під водою. До речі, зі звичайною книгою таке теж не пройде.

Міф сьомий
У електронних пристроїв дуже швидко сідає батарейка. 

Можливо це і було колись. Але зараз багато пристроїв дозволяють вам читати книжки днями, тижнями, а іноді місяцями. Врешті, зараз немає жодної проблеми знайти розетку, адже ними облаштовані машини, потяги, літаки, автобуси. Та навіть якщо ви часто подорожуєте пішки, можна за невеликі гроші придбати зовнішній акумулятор, що подовжить читання ще на декілька днів.

Міф восьмий
Електронні книжки поганої якості. 

Це правда, що деякі електронні книжки містять велику кількість помилок, ілюстрації низької якості, погано впорядкований текст і т.п. Але це проблема не електронної книги, а людей та компанії, які їх розповсюджують. Ні для кого не секрет, що в Україні дуже багато піратських ресурсів, де можна отримати безкоштовно електронну книгу. Ці ресурси не піклуються ані про автора, ані про видавця, ані, тим більше, про читача. Тому не варто розраховувати отримати якісний товар чи послугу із сумнівних джерел ще й задарма. Але для професійного автора та видавця читач перед усе. Тому якість дуже важлива. І ще, електронне видавництво – це все ж таки видавництво, де присутні відповідні норми та стандарти якості.

Міф дев’ятий
Електронні книжки легко вкрасти, що шкодить автору та видавцю. 

Проблема піратства існує і немає сенсу це приховувати. Скоріше треба зрозуміти причини цього та можливі шляхи запобігання. Частіше за все самі автори та видавці допомагають піратам через недбалість або нерозуміння електронного ринку. Адже на сьогодні жертвами піратів стають не ті хто публікує електронні книжки, а саме ті, хно їх не публікує. Бо більшість піратських копій, це книжки отримані копіюванням друкованих книжок або репродукцією файлів, які потрапляють до рук піратів із каналів, якимось чином пов’язаним зі створенням та неправильною дистрибуцією. Насправді, вкрасти електронну книгу, яка продається відомим видавництвом чи через спеціалізовані електронні платформи, і потім вільно її розповсюджувати дуже важко. Дуже багато книжок мають електронний захист, розробники електронного контенту постійно вдосконалюють технології захисту як технічного, так і не технічного характеру. Це дозволяє захистити книжки від піратства, а також притягнути до відповідальності як людину, що виклала книжку на піратський ресурс, так і недобросовісні платформи, змусити їх зняти з публікації крадений контент. В світі працює ціла індустрія, яка постійно пропонує інновації в галузі захисту авторських прав.

Міф десятий
Мені подобається відчувати друковану книгу та запах типографської фарби. 

Це дуже важко спростувати, адже електронна книга абсолютна інша фізична сутність. Чесно кажучи, це навіть не дуже міф. Це як порівнювати, що краще кінотеатр чи телевізор. Адже і там, і там можна дивитись фільми. Може не зовсім точне порівняння але… У електронних книжок купа переваг над друкованими. Ось деякі з них: вони нічого не важать. Ви можете взяти з собою куди-небудь 2, 3, 1000…., які вмістяться в вашій кишені. Коли ви тягнете валізу у відпустку – це важливо; багатомільйонна читацька аудиторія без географічних обмежень; вони не займають місце. Власники маленьких квартир мене зрозуміють; в електронних книжках можуть бути мультики, відео, звук, гіперпосилання на інші ресурси; на сторінках електронної книги на залишаться плями від кафи та вина. 

 

Отже, друкована книжка та електронна книжка – вони різні. І їх не варто порівнювати. В залежності від потреб та вподобань ви може віддати перевагу тій чи іншій. Але найкращий спосіб з’ясувати своє ставлення — це спробувати.

Top